Ещё в детстве читал о схожести названий скандинавских и среднеазиатских рек и гор, совсем недавно в интернете , бродя по сайтам вычитал о проникновении скифо-сармато-гунских метисов в скандинавию, что и объясняет пассионарность викингов и наличие тюркской метохондриальной ДНК  у скандинавов. Александр Васильевич, невозможное - возможно?
С уважением ВК

Отредактировано Вадим (2007-07-09 12:17:42)

Чем доказывается изначальная североевропеоидность славян? Алексеев, например, считал, что славяне в Восточную Европу пришли из-под Карпат, и были узколицими южноевропеоидами.

З готами і взагалі германцями пов'язують гаплотип А1-В8 системи HLA:

А1-В8 is the most common haplotype in the German Registry. As suggested by G. Rodey [9], this genetic feature could be traced back to the Goths and ancient German tribes.

http://ctt-journal.com/1-1-bubnova-etal-2008may28.html

В росіян він розподіляється так: пітерці - 1.83%, нижегородці - 1.32%, кіровчани - 1.08%, ростовчани - 2.18%, самарці - 4.38%, причому в самарців він, певно, з'явився під впливом поволзьких німців:

The increased frequency of the A1, B8 haplotype in Samara may be due to the mass migration of Germans to the Volga Region, which has taken place since the times of Catherine the Great of Russia in XVIII century.

В українців цього гаплотипа 4.3% (в німців - 8.3%, в австрійців - 4.5%), тобто в українців його чималенький відсоток.

Цілком можливо, що українцям він дістався почасти також від бастарнів:

Баста́рны (лат. Basternеi, греч. Βαστάρνας, певкины) — варварский народ, обитавший с конца III в. до н. э. по III век к северу от нижнего Дуная в восточном Прикарпатье. Этническая принадлежность бастарнов окончательно не установлена, наиболее часто их ассоциируют с германцами.

Область расселения бастарнов по письменным источникам примерно локализуется в регионе от Карпатских гор до среднего Днепра. Бастарны зафиксированы впервые в конце III в. до н. э. и прославились своим участием в римско-македонском конфликте около 180 г. до н. э. С начала н. э. они считаются одним из сильнейших народов в Восточной Европе («Европейской Сарматии»). Племя исчезает со страниц истории в 280 году, когда часть его переселилась на территорию Римской империи во Фракию, а другая часть, согласно археологическим свидетельствам, рассеялась под натиском сарматов в бассейне Днепра и возможно приняла участие в этногенезе славян.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Бастарны

Отредактировано Буревiй (2009-01-26 22:43:11)

З варягами пов'язують гаплотип А2-В7. Нажаль, поки що не знаю скільки його в українців.

Так, я теж про це думав. В шведів, до речі, 11.5% відсотків А1-В8.
З індо-іранцями пов'язують А1-В17, але, на жаль, не маю даних про те, скільки його в українцях. Було б цікаво порівняти кількість А1-В8 з А1-В17.

Отредактировано Буревiй (2009-01-28 01:07:16)

А памірські таджики, особливо якщо блондини?

А в осетинах він присутній в значній кількості?

Отредактировано Буревiй (2009-01-29 18:21:59)

Здравствуйте Александр Васильевич!

Смотрел материалы по Московской области и очень заинтересовался народом - голядь. Некоторые считают их балтами, некоторые финами, другие относят их происхождение к галиндам. Стал уточнять данные по галиндам - опять разноголосица, то германцы, то балты.

Каково ваше мнение о происхождении галиндов и имеют ли они отношение к летописной голяди, ну и соответственно голядь - балты или фины?

С уважением!

Таким образом, галинды выходит не германцы.

Спасибо Александр Васильевич!

Закінчення "ове" як ознака множини було колись притаманним праслов'янській мові, а саме праслов'янам-венедам (пізньо-поморська культура). В західних слов'ян воно збереглося, а в східнослов'янських мовах поступово зникло. Ще в антський період.
     В південно-слов'янських мовах (три склавіно-антських койне) "ове" зберігалося до 14 ст. Особливо в ранньому варіанті церковно-слов'янської мови.
     В "Правді Ярослава" (писаною мовою-предком і російської, і української, і білоруської мов) зазначеного типу звороту ("панове, братове") немає. Нема його і в "Слові про Ігорев похід", і в "Слові про загибель Руської Землі". Російська мова запозичила цей зворот з раннього варіанту церковно-слов'янської наприкінці 13 ст. В українській "ове" з'явився під впливом польскої (в 1-й пол. 17 ст.).

              А. В.